Кредитні договори в іноземній валюті: де? коли? як?

У 2009 р. - на початку 2010 р. суди в різних регіонах України
прийняли численні рішення, якими повністю або частково визнали недійсними
кредитні договори, укладені в іноземній валюті. Нормативною підставою для
прийняття таких правозастосовних актів стали приписи ст. 99 Конституції та ч. 2
ст. 198 Господарського кодексу, які визнають платіжним засобом на території
України національну валюту - гривню. Виникають логічні запитання: як
співвідносяться фактичні обставини і нормативні вимоги щодо валютних зобов’язань
та якими можуть бути наслідки невідповідності фактичних обставин нормативним
приписам?

Співвідношення норм ГК і ЦК

Якщо буквально тлумачити положення ст. 198 ГК та ст. 533
Цивільного кодексу, у сфері кредитування можна виокремити дві правові
ситуації.

По-перше, ГК містить загальне правило, за яким грошові
зобов’язання учасників господарських відносин мають бути виражені і підлягають
оплаті у гривні. В іноземній валюті грошові зобов’язання можуть бути виражені,
лише якщо суб’єкти господарювання відповідно до законодавства України мають
право проводити розрахунки в іноземній валюті.

По-друге, ЦК у ч. 2 ст. 533 закріпив таке диспозитивне правило:
якщо в зобов’язанні грошовий еквівалент визначений в іноземній валюті, сума, що
підлягає сплаті у гривні, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на
день платежу, якщо інший порядок не встановлений у договорі, законі або іншому
нормативно-правовому акті. Водночас, як випливає зі змісту ч. 3 цієї статті,
використання іноземної валюти на території України визначається законом.

Порівняльно-правовий аналіз положень ГК і ЦК свідчить, що в
господарських і цивільних відносинах діє загальне правило про проведення
розрахунків у гривні. Водночас, якщо сторони зобов’язання погодили умови,
відповідно до яких кредит видається в іноземній валюті, у дію вступають приписи
ч. 2 ст. 533 ЦК. Але в господарських відносинах дія цієї норми обмежена законом,
що в разі деяких господарських зобов’язань вимагає здійснювати розрахунок у
гривні.

Як же співвідносяться норми ГК і ЦК в частині регулювання
майнових відносин? Вищий господарський суд України в Інформаційному листі "Про
деякі питання застосування норм ГК і ЦК" від 07.04.2007 р. з посиланням на ч. 1
ст. 4 ГК зазначив, що за наявності спеціальних норм, які регулюють майнові
відносини у сфері господарювання, ці норми підлягають пріоритетному застосуванню
порівняно з нормами ЦК. З наведеного роз’яснення випливає, що до кредитних
відносин у сфері господарювання застосовуються правила ч. 2 ст. 198 ГК, тобто
відсутність у суб’єкта господарювання дозволу на здійснення розрахунків в
іноземній валюти чи статусу суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності є підставою
для оспорювання дійсності правочину. Але у правовідносинах за участю фізичних
осіб, не наділених статусом підприємця, вказані наслідки не виникають.

Проблема недійсності договорів

Чинне законодавство не містить прямих вказівок на недійсність
кредитних договорів у зв’язку з порушенням вимог валютного законодавства.
Відсутність спеціальних норм зумовлює необхідність застосування до правовідносин
загальних приписів законодавства, зокрема ст. 215 ЦК, яка визначає основні
підстави недійсності зобов’язань. У своїй діяльності суди часто посилаються саме
на цю норму. Водночас норми ст. 217 ЦК припускають визнання договору недійсним
лише в окремій частині. На наш погляд, у разі можливості виконання договору
юрисдикційний орган має визнавати кредитний договір недійсним не повністю, а
лише в окремій частині, наприклад його умови про ціну зобов’язання та порядок
розрахунків. У цьому контексті на сторін покладається обов’язок узгодити
відповідні умови з нормативно встановленими вимогами. Отже, кредитор і
позичальник можуть погодити валютний курс, за яким вони проводитимуть
розрахунок, валюту платежу або взагалі перейти на національну валюту.

При цьому безпідставне розширення правил про недійсність
правочинів не допускається. Інакше кажучи, якщо суд не встановить наявність
юридичних фактів, що зумовлюють недійсність договору, він визнається дійсним і
підлягає виконанню з урахуванням його умов і положень чинного законодавства.

Рекомендації правового характеру

По-перше, при укладанні кредитних договорів, платіж за якими
здійснюється в іноземній валюті, слід чітко визначити фіксований курс
співвідношення гривні до валюти платежу.

По-друге, в угодах, де встановлена гнучка ставка відсотків за
кредитом, слід конкретизувати у валюті платежу розмір маржі, яку одержуватиме
фінансова установа - кредитор.

По-третє, коли надається цільовий кредит для придбання цінних
об’єктів (автомобіля, квартири, будинку, земельної ділянки, комплекту меблів),
доцільно переконатися в тому, що предмет капіталовкладень придбаний за
фіксованою ціною і вона не підлягає перерахунку.

По-четверте, треба з’ясувати, чи має кредитор право надавати
позики в іноземній валюті, а боржник - право придбати валютні цінності,
необхідні і достатні для покриття кредитної заборгованості.

По-п’яте, якщо в результаті визнання кредитного договору
розпочалося повернення майнових правовідносин у первісний стан, слід чітко
встановити розмір сплаченого кредиту і відсотків за ним, провести незалежну
оцінку майна, придбаного у кредит, і на цій основі встановити обсяг грошових
зобов’язань сторін.

Загалом же ми радимо укладати договори кредитування в
національній валюті незалежно від курсу, існуючого на момент виникнення
зобов’язання. Це дозволить упорядкувати і конкретизувати всі платежі за
договором, тіло кредиту, відсотки за його користування, штрафні санкції, що їх
застосовуватимуть за порушення умов договору, а також уникнути розповсюдження
обмежень щодо застосування іноземної валюти. Що ж до розвитку відповідної
судової практики, то, на наш погляд, суди, вирішуючи господарські спори, повинні
виходити з положень, зафіксованих у ст. 198 ГК, а вирішуючи спори
цивільно-правового характеру, керуватися умовами кредитного договору і ст. 634
ЦК. При цьому не допускається безпідставне розширення дії норм, що встановлюють
умови недійсності правочинів.

Коментар фахівця

Юрист ЮФ "Салком", к.ю.н. Наталія ДРОЗДОВА :

- Говорячи про законність валютних кредитів, зауважу, що
правомірність їх надання залежить від багатьох аспектів. Насамперед слід взяти
до уваги, що операції банку з валютними цінностями, до яких віднесене і
кредитування в іноземній валюті, можуть бути здійснені лише після отримання в
НБУ письмового дозволу, який у межах валютного законодавства визнається
генеральною ліцензією (п. 5.3 глави 5 Постанови "Про затвердження Положення про
порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на
виконання окремих операцій" від 17.07.2001 р. № 275).

Декрет Кабміну "Про систему валютного регулювання та валютного
контролю" передбачає два види ліцензій на здійснення валютних операцій:
генеральну та індивідуальну ліцензії. Законність валютного кредитування на
підставі генеральної чи індивідуальної ліцензії залежить від обставин справи.
Так, якщо валютне кредитування здійснюється на постійній основі у процесі
діяльності певного банку, воно вважається законним за умови отримання таким
банком письмового дозволу НБУ, тобто генеральної ліцензії. Якщо ж банк хоче
здійснити таку валютну операцію на разовій основі за відсутності в нього
письмового дозволу НБУ, треба отримати індивідуальну ліцензію на цю операцію.
Отже, в першому випадку йдеться про ліцензування господарської діяльності (якою
для банку є банківська діяльність), а в другому - про ліцензування окремої
валютної операції як разової дії. З огляду на це валютне кредитування має
здійснюватись на підставі відповідної ліцензії залежно від обставин справи.

Виходячи з вимог законодавства, прийнятого з метою подолання
наслідків фінансової кризи, сьогодні у встановлених випадках діє заборона
кредитування в іноземній валюті. Так, Закон "Про внесення змін до деяких законів
України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" від 23.06.2009
р. (далі - Закон) встановлює певні обмеження в частині кредитування фізичних
осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю (п. 6 розділу ІІ). Ці
обмеження мають тимчасовий характер (вони діють з 24.11.2009 р. до 31.12.2010
р.) і встановлюють мораторій на певну категорію споживчих кредитів залежно від
їх цільового використання. Звідси випливає, що Закон не забороняє фінансовим
установам здійснювати кредитні операції в іноземній валюті відносно юридичних
осіб та фізичних осіб - підприємців.

До речі…

Тема законності валютного кредитування в Україні викликала
бурхливе обговорення серед представників юридичної спільноти. Адже суди іноді
приймають кардинально протилежні рішення з цього приводу. Останньою ластівкою
була Постанова ВГСУ від 02.03.2010 р. № 1/207. Вона є результатом розгляду
касаційної скарги ТОВ "Кристал", якому ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" у 2007 р. на
підставі кредитного договору відкрив відновлювальну кредитну лінію в сумі 200
тис. до., З жовтня 2008 р. ТОВ "Кристал" припинило сплату відсотків за
користування кредитом, а з січня 2009 р. не здійснювало погашення заборгованості
за кредитом. У вересні минулого року Господарський суд Донецької області
вирішив, задовольнивши позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль ", стягнути з ВАТ
"Кристал" заборгованість за кредитом та пеню. Це рішення у січні того ж року
підтвердив Донецький апеляційний господарський суд.

Подання касаційної скарги ТОВ "Кристал" мотивувало тим, що суди
порушили і невірно застосували норми матеріального та процесуального права. ВГСУ
скасував рішення судів нижчих інстанцій і направив справу на новий розгляд. Своє
рішення ВГСУ обґрунтував, зокрема, тим, що господарські суди попередніх
інстанцій, незважаючи на чисельні заяви і клопотання відповідача, не дали оцінку
тому факту, що у 2007 р. банківська ліцензія та дозвіл ВАТ "Райффайзен Банк
Аваль" не могли передбачати право на використання іноземної валюти як засобу
платежу, тому була обов’язковою наявність в однієї зі сторін спірного кредитного
договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу
платежу.

Источник: 

Отправить комментарий

Содержание этого поля является приватным и не предназначено к показу.
  • Разрешенные к использованию HTML тэги: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.

Подробнее о форматировании

CAPTCHA
Это тест на "человечность".
Image CAPTCHA
Напишите то, что вы видите на картинке (учитывая регистр):
 
 
; Матовая помада - . Губная Помада.